«وَجَّهْتُ وَجْهِيَ لِلَّذِي فَطَرَ السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضَ حَنِيفًا، وَمَا أَنَا مِنَ الْمُشْرِكِينَ، إِنَّ صَلَاتِي، وَنُسُكِي، وَمَحْيَايَ، وَمَمَاتِي لِلَّهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ، لَا شَرِيكَ لَهُ، وَبِذَلِكَ أُمِرْتُ وَأَنَا مِنَ الْمُسْلِمِينَ، اللهُمَّ أَنْتَ الْمَلِكُ لَا إِلَهَ إِلَّا أَنْتَ، أَنْتَ رَبِّي، وَأَنَا عَبْدُكَ، ظَلَمْتُ نَفْسِي، وَاعْتَرَفْتُ بِذَنْبِي، فَاغْفِرْ لِي ذُنُوبِي جَمِيعًا، إِنَّهُ لَا يَغْفِرُ الذُّنُوبَ إِلَّا أَنْتَ، وَاهْدِنِي لِأَحْسَنِ الْأَخْلَاقِ لَا يَهْدِي لِأَحْسَنِهَا إِلَّا أَنْتَ، وَاصْرِفْ عَنِّي سَيِّئَهَا لَا يَصْرِفُ عَنِّي سَيِّئَهَا إِلَّا أَنْتَ، لَبَّيْكَ وَسَعْدَيْكَ وَالْخَيْرُ كُلُّهُ فِي يَدَيْكَ، وَالشَّرُّ لَيْسَ إِلَيْكَ، أَنَا بِكَ وَإِلَيْكَ، تَبَارَكْتَ وَتَعَالَيْتَ، أَسْتَغْفِرُكَ وَأَتُوبُ إِلَيْكَ»
{وهو من أدعية استفتاح الصلاة، خاصة في صلاة قيام الليل}
Ваджжагту ваджгі лі-ллязі фа-тара-с-самаваті ва-ль-арда ханіфан ва ма ана мін аль-мушрікіна. Інна саляті, ва нусукі, ва махйайа ва маматі лі-Ллягі Раббі-ль-‘аляміна ля шарікя ля-гу, ва бі-залікя умірту ва ана мін аль-мусліміна. Аллагумма, Анта-ль-Маліку, ля іляга ілля Анта. Анта Раббі ва ана ‘абду-кя. Залямту нафсі ва-‘тарафту бі-занби, фа-гфір лі зунубі джамі’ан, інна-гу ля йагфіру-з-зунуба ілля Анта, ва-гді-ні лі-ахсані-ль-ахлякі, ля ягді лі-ахсані-га ілля Анта, ва-сріф ‘ан-ні сайіа-га, ля йасріфу ‘ан-ні сайіа- га ілля Анта. Ляббай-кя ва са’дай-кя, ва-ль-хайру куллю-гу бі-йадай-кя, ва ш-шарру ляйса іляй-кя, ана бі-кя ва іляй-кя, табаракта ва та’аляйта, астгфіру-кя ва атубу іляй-к.
Я повернув своє обличчя до Того, хто створив небеса і землю, будучи ханіфом (єдинобожником), і не належу я до багатобожників. Воістину, моя молитва, моє поклоніння, моє життя і моя смерть належать Аллагу, Господу світів, у якого немає товариша; так мені було показано, і я належу до мусульман. О Аллаг, Ти – Цар, і немає нікого гідного поклоніння, крім Тебе, Ти – Господь мій, а я Твій раб. Я сам пригнобив себе і визнав свій гріх, прости ж всі гріхи мої, воістину, ніхто не прощає гріхів, крім Тебе. Вкажи мені до найкращих моральних якостей, бо ніхто, крім Тебе, не приведе до них, і позбав мене лихих якостей, бо ніхто не позбавить мене від них, крім Тебе! Ось я перед Тобою і щастя моє залежить від Тебе; все благо в руках Твоїх, а зло не сходить від Тебе; все, що я роблю, робиться завдяки Тобі, і до Тебе я повернуся. Ти – Всеблагий і Всевишній, і я прошу у Тебе прощення і приношу Тобі своє каяття.
(Це один з видів мольби, які вимовляються після відкриваючого такбіру, бажано її промовляти під час нічної молитви).