«اللهُمَّ رَبَّ جَبْرَائِيلَ، وَمِيكَائِيلَ، وَإِسْرَافِيلَ، فَاطِرَ السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضِ، عَالِمَ الْغَيْبِ وَالشَّهَادَةِ، أَنْتَ تَحْكُمُ بَيْنَ عِبَادِكَ فِيمَا كَانُوا فِيهِ يَخْتَلِفُونَ، اهْدِنِي لِمَا اخْتُلِفَ فِيهِ مِنَ الْحَقِّ بِإِذْنِكَ، إِنَّكَ تَهْدِي مَنْ تَشَاءُ إِلَى صِرَاطٍ مُسْتَقِيمٍ»
{وهو من أدعية استفتاح الصلاة، خاصة في صلاة قيام الليل}
{ويقال عند التباس الحق وورود الشبهة على القلب}
Аллагумма, Рабба Джабраіля ва Микаіля ва Ісрафіля, Фатира-с-самаваті ва-ль-арди, ‘Аліма-ль-гайбі ва-ш-шагадати, Анта тахкуму байна ‘ібаді-кя фі-ма кяну фі-гі йахталіфуна. Ігді-ні лі-ма-хтуліфа фі-гі мін аль-хакки бі-ізні-кя, інна-кя тахді ман таша’у іля сиратим мустаким.
О Аллаг, Господь Джібраіла, Мікаіла і Ісрафіла, Творець неба і землі. Знаючий приховане та очевидне, Ти розсудиш рабів Своїх в тому, в чому розходилися між собою. Приведи мене з дозволу Свого до істини, щодо якої виникли розбіжності, воістину, ведеш Ти до прямого шляху, кого побажаєш!
(Це один з видів мольби, які вимовляються після відкриваючого такбіру, бажано її промовляти під час нічної молитви. Також бажано її промовляти тоді, коли людина перебуває у невизначеності відносно істини, або ж її спіткали сумніви в релігії).