«رَبَّنَا لَكَ الْحَمْدُ مِلْءُ السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضِ، وَمِلْءُ مَا شِئْتَ مِنْ شَيْءٍ بَعْدُ، أَهْلَ الثَّنَاءِ وَالْمَجْدِ، أَحَقُّ مَا قَالَ الْعَبْدُ، وَكُلُّنَا لَكَ عَبْدٌ: اللهُمَّ لَا مَانِعَ لِمَا أَعْطَيْتَ، وَلَا مُعْطِيَ لِمَا مَنَعْتَ، وَلَا يَنْفَعُ ذَا الْجَدِّ مِنْكَ الْجَدُّ»
Раббана, ля-кя-ль-хамду міль’а-с-самаваті, ва міль’а-ль-арди, ва міль’а ма ші’та мін шаййін ба’ду. Агля-с-санаі ва-ль-маджді, ахакку ма каля-ль-‘абду, ва куллю-на ля-кя ‘абд. Аллагумма, ля мані’а лі-ма а’тайта, ва ля му’тія лі-ма мана’та ва ля йанфа’у за-ль-джадді мін-кя-ль-джадду.
Господь наш, хвала Тобі, нехай вона наповнить собою небеса, землю, і те, що Ти побажаєш. Ти гідний вихваляння і прославляння. Всі ми – раби Твої, а найправильнішим з того, що може сказати раб, є слова: «О Аллаг, ніхто не позбавить того, що Ти дарував, і ніхто не дарує того, чого Ти позбавив, і марним виявиться перед Тобою могутність Могутнього».